Ветеринарна стоматологія

Ветеринарна стоматологія є невід’ємною частиною ветеринарної медицини в цілому. Якщо у вашого улюбленця якісь захворювання щелепно-лицьової області, слизової оболонки ротової порожнини, зубів та шиї — вам разом з ним треба терміново звернутися по допомогу до наших лікарів!

Ураження зубів досить часто зустрічається серед решти захворювань у тварин. Ігнорування необхідності в лікуванні обов’язково призведе до ускладнень з запаленням (абсцес, флегмона, остеомієліт). А це вже пряма загроза здоров’ю чи навіть життю улюбленця.

При хворих зубах або відсутності декількох, механічна переробка їжі проводиться не так, як треба. Це, в свою чергу, накладає відбиток на стан шлунку, кишкового тракту, сприяє виникненню гастриту, виразки шлунку та дванадцятипалої кишки

Про ветеринарну стоматологію нагадують такі тривожні симптоми, як неприємний запах з роту, кровотеча ясен, в тому числі і після втрати зуба, погіршення споживання корму, деформація морди — загалом все, що свідчить про погане самопочуття.

Необхідно дотримуватись гігієни ротової порожнини та звертатися до ветеринарного стоматолога не рідше 1 разу на рік для зняття зубного каменю і санації ротової порожнини. При виникненні захворювання — обов’язково суворе виконання всіх рекомендацій ветеринарного лікаря. Недбале ставлення до тварини, хворої на пародонтит, загрожує втратою багатьох зубів і розповсюдженням інфекції на здорові тканини.

Пародонтит

Це одне із найбільш розповсюджених захворювань зубо-щелепної системи. Запальний процес локалізується в тканинах, які знаходяться навколо кореня зуба: в альвеолі, яснах та зв’язуючому апараті, за допомогою якого зуб утримується в лунці щелепи. Основні ознаки – часткове запалення ясен навколо зуба, витікання гною з альвеоли, утворення патологічного карману між альвеолою та коренем зуба, його розшатування.

Причин цього захворювання багато. Це може бути склероз судин, захворювання нервової та ендокринної системи, зубний камінь, шкідливий вплив мікроорганізмів, поганий догляд за порожниною роту та багато іншого.

Симптоми та перебіг

Перші ознаки пародонтиту у тварин проходять непомітно для їх господарів. Згодом з’являються запах із пащі, набряклість, почервоніння ясен. Останні наче наповзають на зуб і набувають хворобливого синюшного забарвлення. На стадії розвитку пародонтиту ясна навпаки «сповзають» до кореня, а при надавлюванні з-попід них виділяється гній.

Зазвичай хронічне захворювання локалізується упродовж ряду зубів, частіше всього фронтальних. Результатом є збільшення рухливості зубів через порушення зв’язуючого апарату, а в подальшому їх випадання.

Лікування та профілактика

Будемо чесними, в занедбаних випадках радикального засобу немає. Навіть хірургічне втручання не гарантує успіху. Проте дуже гарні результати дає проведення комплексної терапії на фоні шинування (забезпечення нерухомості зубів) протягом усього періоду лікування. Ось чому так важлива профілактика самого захворювання і заходи, які гальмують перебіг процесу.

Існування гнійних осередків навколо коренів зубів, іноді багатьох і упродовж тривалого часу, а також проникнення із них в організм чужорідних для нього продуктів (білків) розпаду сприяють розвитку алергічного стану, негативно впливають на функції багатьох органів та систем. Тому в плані профілактики загальних захворювань важливо підтримувати здоров’я зубо-щелепної системи.

«Звірополіс» зацікавлений у своєму гарному імені та чудовій репутації як серед власників наших пацієнтів, так і серед ветеринарних лікарів. Саме тому ми не займаємось зняттям зубного каменю без седації тварини. Якісно виконати професійну гігієну ротової порожнини істоти, яка горлає та пручається, неможливо. До того ж це небезпечно в плані травм кінцівок (переломів або вивихів), ушкоджень гострим скалером, вже не згадуючи про можливість загибелі тварини від стресу прямо на столі. Щоб ви могли принаймні уявити, як почувається ваш вихованець, коли його закручують у рушник і чистять зуби ультразвуком, згадайте свої візити до стоматолога у дитинстві.

Щодо препарату, яким ми користуємось для роботи, це пропофол. Він легко переноситься тваринами, швидко виводиться із організму. Вже через 15 хвилин після останнього введення собака може рухатись і знаходиться при повній свідомості (коти відходять від пропофола трошечки довше).

З нами працюють анестезіологи з великим досвідом, і ці люди точно заслуговують на довіру.