Кастрація домашніх тварин

З вами проживає повноцінний член сім’ї — кішка чи собака, яку всі обожнюють. Колись це маленьке створіння було кумедним та незграбним: ви привчали його до туалету та регулярно вигулювали, уважно ставилися до раціону харчування і не забували про щеплення.

Розв’язання будь-яких питань щодо домашнього вихованця було легким: голодний — треба погодувати, прийшов час робити щеплення — зробили, тваринка захворіла — звернулися до ветеринара.

З настанням періоду статевого дозрівання чотирилапого все кардинально змінилося — і винні у цьому гормони. Тварина прагне в’язки, відмовляється від їжі, втрачає вагу і взагалі поводитися стурбовано.

Коти і кішки вдень та вночі волають свої пісні. Раніше зразкова тварина «мітить» територію при першій ліпшій нагоді та весь час намагається вислизнути на вулицю. Собаки відмовляються слухати команди, їх поведінка стає агресивною, а про їдкі неприємні запахи їх природної секреції взагалі і згадувати не хочеться.

Не кожному господарю вдається довго витримати такі знущання.

Роздивимося усі можливі варіанти подальшого розвитку ситуації, щоб прийняте вами рішення було усвідомленим і зваженим.

Варіант перший — лишити все, як воно є

Підкоряючись інстинкту, тварина продовжує прагнути в’язки. Внаслідок гормонального сплеску організм самки готується до майбутньої вагітності та упродовж 2 місяців після тічки активізується робота молочних залоз. Нереалізованість загрожує різноманітними наслідками, аж до патологічних змін в молочних залозах і виникнення новоутворень в передміхурових залозах самців.

Тварина відмовляється від їжі, втрачає вагу, шерсть, повсякчас намагається вирватися на вулицю. Рано чи пізно вона доб’ється свого: втече під час прогулянки або вискочить з балкону. Трапляється так, що сам власник втомившись від надокучливих проявів статевої активності тварини, безвідповідально відпускає її на вулицю, мовляв, погуляє і повернеться.

Самка кота чи собаки повернеться додому запліднена — і це найкращий варіант серед усіх можливих. Непристосовані до екстремальних умов, тварини можуть постраждати в бійці, заразитися інфекційним захворюванням або стати жертвою людської жорстокості.

Чи готові ви невиправдано ризикувати життям тварини знову і знову?

Варіант другий — використання гормональних препаратів

Можна спробувати вплинути на поведінку тварини за допомогою зміни гормонального фону, застосувавши ін’єкції або таблетки, які пригнічують прояви статевого дозрівання. Але такі препарати не завжди ефективні. Окрім того, порушення природного обміну речовин під впливом чужорідних гормонів, часто буває причиною виникнення запальних процесів та сприяє розвитку онкологічних захворювань.

Часто господарі тварин обирають цей варіант, нехтуючи порадами досвідчених фахівців. Вони надають перевагу примарним «нехай, якось», аніж рішенням про можливу кастрацію, розмірковуючи про не гуманність операції по відношенню до потреб живої істоти.

Насправді поняття цінності спарювання у тварин полягає у розумінні людей, наскільки воно відмінне від реальності. Прагнення до в’язки має циклічний характер і повністю залежить від гормонального фону, адже в період між тічками самка до себе самця взагалі не підпустить.

Кастрація — третій варіант

Кастрація – це хірургічна операція по видаленню сім’яників у самців і матки з яєчниками у самок. В результаті в організмі не лишається статевих залоз, що виробляють гормон, тож потреба у в’язці просто зникає. Кастрація вважається одною із найпростіших операцій під загальним наркозом. Найкраще переноситься у віці 4-5 місяців.

Операція по кастрації самців передбачає розрізання тканин мошонки з подальшим видаленням сім’яників з придатками. У самок процес дещо складніший, оскільки проводиться полосне оперування. Через розріз черевної стінки по білій лінії видаляються матка з яєчниками, потім поступово зашиваються черево, м’язи та шкіра.

Для розуміння — при стерилізації кішкам перев’язують маточні труби, а коту — сім’яні протоки («вазектомія»). Власне статеві органи, що виробляють відповідні гормони, лишаються і працюють. Тож статевий потяг зберігається і тварини можуть спарюватися, однак без можливості народжувати нащадків.

Кастрація більш гуманна: стерилізовані тварини, як і раніше переживають «гормональні буревії» через повноцінне функціонування статевих органів, піддаються ризику статевих захворювань, відчувають зайві стреси, худнуть і поводяться агресивно.

У ветеринарному центрі «Звірополіс» ми використовуємо внутрішні шкірні (косметичні) шви, що істотно спрощує догляд в післяопераційний період. Тварини не намагаються зняти або прогризти шов, оскільки його просто не видно. Відповідно, попону, що приносить невдоволення багатьом вихованцям, можна не носити, шви знімати не потрібно. Операція не впливає ні на психоемоційний стан тварини, ні на її природну активність. Часто доводиться чути про проблеми з зайвою вагою після кастрації. Це можливо на фоні перегодовування, незбалансованого харчування і недостатньої активності. Якщо створити тварині умови для активного руху і підібрати правильний раціон харчування, в чому завжди допоможуть і проконсультують фахівці нашого центру, то значного збільшення ваги, навіть за умови зміни гормонального фону, вдасться уникнути.